Фесенко: масована ракетна атака ворогом Києва планувалася заздалегідь

Дата 10 жовтня 2022 року, без сумнівів, вже увійшла в прямому і переносному сенсі червоною стрічкою в історію України. Адже в цей день ворог перевершив себе, випустивши по містах України та її столиці, за різними підрахунками, від 87 до 100 ракет різних типів, спричинивши численні руйнування цивільної інфраструктури і загибель мирних громадян.

Що саме спричинило таку лють в агресора і чого чекати від нього далі, Новини.LIVE розповів директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", політолог Володимир Фесенко.

Хто віддав наказ бомбити Київ

Після раптової "втоми" Кримського мосту всі в Україні очікували реакції очільника кремля, і він з нею не забарився.

"Це — частина війни, і я не думаю, що відбулося щось надзвичайне: це вже не перші удари по Україні в цілому і по Києву, зокрема", — сказав Фесенко.

Він зазначив, що віднедавна новою особливістю дій росії стали атаки по об'єктах інфраструктури. І, в першу чергу, — по енергетичних об'єктах, теплових електростанціях.

"Я не виключаю, що такі удари планувалися раніше, і про це є певні свідчення, що накази й об'єкти видавалися і визначалися заздалегідь", — поділився інформацією політолог.

Образа за "прєлєсть"

Фесенко переконаний, що перше пояснення варварській атаці абсолютно очевидно — це помста за Кримський міст.

"У мене немає жодних сумнівів. Це — "сакральний" об'єкт для самого путіна. Він про міст неодноразово казав, особисто його відкривав. А оскільки ураження мосту відбулося після ювілею, то це було сприйнято і в Україні, і в росії як символічний "подарунок" путіну. Той був дуже роздратований. Так що ракетна атака — це його помста за особисту образу", — зазначив аналітик.

При цьому він запевнив: "Наказ віддавав він сам, а не Суровікін (новий командувач російським військовим угрупованням в Україні. — Ред.). І це — його особиста "отвєтка" за Кримський міст".

Варто також нагадати, що до того ж володарі кремлівських башт самі неодноразово казали, що, мовляв, Кримський міст є недоторканим і зазіхання на нього загрожує відповіддю. Ось росіяни і відповіли, що й очікувалося.

Цар має бути сильним

Другим важливим поясненням ракетної атаки є те, що путіну треба було показати покарання масово, демонстративно, так, щоб була красива картинка. Оскільки після удару по Кримському мосту в росії не на жарт були роздратовані так звана "партія війни" й "ура-патріоти", ринула критика на адресу не лише кремля, а й особисто путіна, почалися звинувачення у слабкості "верховного главнокомандующего". І тому російському диктатору треба було відновити імідж сильного лідера, який продовжує війну проти України.

У цьому сенсі треба було заспокоїти свою авдиторію і показати свою силу. Як це було, до речі, після наступу Збройних сил України на Харківщині, коли російська влада відповіла анексією чотирьох не повністю захоплених областей.

"Отже, це ще і пропагандистська робота російського керівництва на власну внутрішню аудиторію", — пояснив Фесенко.

Примус до "кохання"

Ну і, звичайно, третім мотивом обстрілу є те, що путін таким чином вкотре демонструє Заходу, що він готовий до ескалації війни і продовжуватиме її.

Крім того, російський диктатор ракетними атаками хоче спричинити паніку в Україні і змусити врешті решт через Захід на переговори на російських умовах миру. Наприклад, навіть не визнавати анексію територій, але змиритися з цим і закінчити бойові дії. 

Ось саме на це, переконаний Фесенко, і були спрямовані вчорашні масовані ракетні атаки української території.

Що буде далі

Водночас треба не забувати про одну важливу деталь. Удари по об'єктах теплоенергетичної інфраструктури й цивільних об'єктах будуть продовжуватися. Путін хоче "заморозити" населення України, зменшити її оборонний потенціал. Проте треба також знати, що й ракетний потенціал в агресора теж уже обмежений.

"На такі масовані удари росія не спроможна щодня і, навіть, я думаю, щомісяця. Вони здіійснюватимуть їх у виключних ситуаціях і робитимуть ставку на кількість мобілізованих військовослужбовців на фронтах. Тобто будуть воювати не вмінням, а чисельністю", — висловив впевненість Фесенко.

Станеться так чи ні — час покаже. Тому розслаблятися не треба так само, як і тішити себе тим, що перемога у нас майже в кишені. Хай краще вона буде приємною несподіванкою, ніж гірким розчаруванням у відсутності такої.