В Україні спростили процедуру бронювання працівників: що змінилося з травня

Щоб допомогти українському бізнесу, уряд намагається вдосконалити процедуру бронювання працівників, розширюючи критерії визначення "критично важливих підприємств" та визначаючи конкретні терміни розгляду документів. Відповідну постанову №400 від 28 квітня 2023 року затвердив Кабінет міністрів України. 

Адвокат, провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич в інтерв'ю Mind детально розповів, як змінилася процедура від 2 травня 2023 року (з моменту набрання чинності постанови) і на що потрібно звернути увагу під час її проходження. 

Бронювання працівників — що важливо знати 

На виконання положень ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" КМУ ухвалив постанову №76 від 27 січня 2023 року, якою урегулював деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Цією постановою затверджено два порядки:

1. Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.
2. Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Як зазначає Маринич, цей порядок бронювання працівників для більшості підприємств став мало не єдиним шляхом зберегти важливі кадри. Та все ж прийнята постанова залишила без уваги дуже багато питань щодо бронювання. 

Нова постанова №400 від 28 квітня 2023 року не розв'язує усі проблеми, проте вносить певні зміни, що вдосконалюють процедуру бронювання працівників. 

Бронювання працівників у травні 2023 — які важливі зміни вніс уряд 

Правознавець зазначає, що новою постановою Кабмін визначав чітку послідовність дій і необхідний перелік документів, що потрібно надати для бронювання своїх працівників.

Крім того, нарешті визначені конкретні строки, впродовж яких мають бути розглянуті документи для бронювання.

З дня офіційного оприлюднення постанови КМУ №400, а саме з 2-го травня 2023 року, встановлені такі строки розгляду документів:

• подання органами державної влади, іншими державними органами до Генштабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списків для їх перевірки та погодження — строк не більше ніж 5 робочих днів;
• погодження та подання Генштабом ЗСУ (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) списків до Мінекономіки — строк не більше ніж 10 робочих днів; 
• прийняття Мінекономіки рішення про бронювання військовозобовʼязаних — строк не більше ніж 5 робочих днів; 
• зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік ТЦК та СП — строк не більше ніж 5 робочих днів. 

Маринич зазначає, тепер процес бронювання, починаючи від подання списку і до зарахування працівника на спеціальний облік (бронювання), становитиме орієнтовно один місяць. Нагадаємо, раніше ця процедура могла тривати два-три місяці. За цей час деякі дані могли бути вже неактуальні й по суті процес необхідно було починати спочатку. 

Процедура бронювання працівників — які повноваження отримала СБУ

Новими змінами було уточнено порядок бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ та строки здійснення такого бронювання.

Від 2 травня поточного року Служба безпеки України здійснює перевірку документів, щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ.

Це стосуватиметься:

• повноти заповнення списку;
• наявності наданого до списку обґрунтування;
• дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;
• строків передачі такого списку для погодження.

Перевірка СБУ має тривати не більше ніж п’ять робочих днів із дня отримання такого списку.

Також уточнено порядок подання квартального звіту про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані. Тепер такий звіт може подаватися до СБУ — підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Що має перевіряти Генеральний штаб Збройних Сил

Як пояснює Маринич, Генштаб перевіряє повноту списків працівників, що пропонуються для бронювання та наявність обґрунтувань у необхідності такого бронювання.

Щодо повнити перевіряються такі відомості:

• прізвище ім’я по-батькові;
• рік народження;
• найменування посади;
• військове звання та номер військово-облікової спеціальності;
• реквізити підприємства, організації або державного органу де працює військовозобов’язаний;
• найменування ТЦК та СП за місцем розташування підприємства, організації або державного органу, де працює військовозобов’язаний;
• найменування ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на обліку.

Щодо обґрунтування, перевіряється правильність такої інформації:

• дата прийняття і номер рішення про визначення підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам;
• наявність обґрунтованої потреби про необхідність бронювання більше ніж 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Для підприємств паливно-енергетичного комплексу таке обмеження не застосовується;
• чи становить кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку.

Окремо також перевіряється інформація зазначена в довідці про кількість військовозобов’язаних, а саме:

• загальна чисельність працівників;
• кількість військовозобов’язаних, які вже заброньовані та які пропонуються до бронювання;
• співвідношення у відсотках кількості заброньованих і тих, які пропонуються до бронювання до кількості військовозобов’язаних.

У разі наявності помилок у перелічених документах Генштаб може відмовити в наданні погодження таких документів і процедуру бронювання доведеться починати з початку. 

Нагадаємо, ми писали, яких помилок найчастіше припускаються роботодавці при бронюванню працівників та як їх можна уникнути. 

Раніше ми розповідали, хто підлягає бронюванню від мобілізації, кому дозволено бронювати та які діють терміни бронювання працівників. 

Також ми повідомляли, за яких умов можуть анулювати бронювання працівника.