Удар по Таганрогу. Чи могли ЗСУ використати радянські ракети С-200

С-200, чи реально модернізувати радянські ракетні комплекси
Ракетний комплекс С-200. Фото: Defense Express

Наприкінці липня в російському місті Таганрог стався вибух, причиною якого російська сторона назвала використання Збройними силами України ракетного комплексу С-200. Раніше подібні інциденти відбувалися в окупованому Криму. Чи справді Україна "оживила" старі радянські комплекси, і яка ще застаріла техніка успішно використовується Силами оборони України, у сьогоднішньому матеріалі.

Що таке ракетні комплекси С-200

Зенітний ракетний комплекс великого радіуса дії С-200 був розроблений у Радянському Союзі ще у середині 60-х років. Цей вид озброєння був створений винятково для протидії повітряним цілям противника, серед яких були літаки, безпілотні засоби, повітряні командні пункти, постановники перешкод та інші апарати.

Читайте також:

У бойових умовах ці радянські комплекси використовувалися у кількох воєнних конфліктах на території Азії та Африки. Зокрема, у грудні 1983 року С-200, які перебували на озброєнні сирійської армії, збили три безпілотні літальні апарати MQM-74 збройних сил Ізраїлю. А у травні 1986-го лівійські військові, які також отримали від СРСР ці ракетні комплекси, влаштували справжню битву з американськими літаками, збивши три з них.

Ще в радянські часи, зазначив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, у Радянському Союзі проводилися випробування ракетних комплексів С-200 із завдання ударів по наземних цілях. Втім, ті результати виявилися невдалими, оскільки радіоконтрастність таких об'єктів, на відміну від повітряних суден, була невисокою, тож від подібного використання С-200 у перспективі врешті-решт відмовилися.

Крим і Таганрог. Чи справді ЗСУ "оживили" старі радянські комплекси

Але під час російсько-української війни сталося кілька інцидентів, у яких, за словами представників країни-агресорки, Збройні сили України використовували саме С-200 — причому для обстрілу не повітряних цілей, для чого і створювалися ці комплекси, а по наземних об'єктах.

Такі випадки раніше мали місце в Криму, а 28 липня вибух — причиною якого, якщо вірити росіянам, став саме удар ракети з комплексу С-200 — пролунав у Таганрозі. Україна не підтверджує і не спростовує цю інформацію. Але наскільки реальним є використання цієї техніки Збройними силами України?

Дмитро Снєгирьов зазначив у коментарі для Новини.LIVE, що теоретично подібна практика є можливою. Але для цього необхідно модернізувати чи взагалі змінити кілька важливих систем. Перш за все, наголосив військовий експерт, модернізації потребувала напівактивна радіолокаційна система наведення, яка на цей час є уже відверто застарілою.

Проблеми С-200, які треба було усунути

Крім того, у ракеті С-200 була дуже маленька бойова частина — 220 кілограмів на 7,1 тонни ваги усієї ракети. А власне вибухових елементів було лише 90. І ще однією проблемою С-200 є застарілий двигун, який працював на рідкому паливі.

Втім, підкреслив Снєгирьов, усі ці недоліки можливо усунути. Тож в теорії використання українськими Збройними силами комплексу С-200 можливе. І це означатиме, що українські зброярі зробили велику, просто таки колосальну роботу.

Комплекс С-200, який перебував на озброєнні ЗСУ
Комплекс С-200, який перебував на озброєнні ЗСУ
Фото: Вікіпедія

За деякими даними, зокрема, згідно з побаченим на відеокадрах з Таганрога, оприлюднених російською стороною, справді можна зробити висновок, що ЗСУ для цього удару використали радянські комплекси С-200. Тож це можна вважати серйозним успіхом України. Втім, інших варіантів наша армія поки що не має — бо далекобійні ракети з Великої Британії (Storm Shadow) та Франції (SCALP), які ЗСУ отримали раніше, використовувати для ударів по території Росії ми не можемо згідно з домовленостями.

Не С-200 єдиними

На користь версії про успішну роботу українського військово-промислового комплексу говорять й інші факти. Ракетний комплекс С-200 не є єдиним прикладом успішного "реанімування" старої радянської техніки й ефективного її використання.

Звісно ж, головним прикладом тут можна згадати модернізацію літаків МіГ-29. Радянські винищувачі четвертого покоління МіГ-29 протягом повномасштабної російсько-української війни були удосконалені таким чином, що можуть нести і запускати уже згадані західні крилаті ракети. Це оновлення радянської техніки ні для кого не секрет, воно, знов-таки, є вимушеним, бо Сили оборони України поки що не отримали західних літаків, тож були змушені пристосувати для франко-британських ракет наявні у складі Повітряних сил літаки.

Є ще один випадок, який можна назвати успішним відновленням Україною зброї радянських часів. У грудні минулого року була завдана низка ударів по аеродромах на території Росії. Зокрема, був уражений аеродром у місті Енгельс Саратовської області, де базувалися стратегічні бомбардувальники Ту-160 — частина ядерної тріади Російської Федерації.

За неофіційною інформацією, удар по цих об'єктах, які розташовані у глибокому російському тилу (до авіабази в Енгельсі від українського кордону близько 600 кілометрів), був завданий з використанням ще радянських безпілотників Ту-141 "Стриж", яким, за словами експерта Дмитра Снєгирьова, місце в музеї. Але, схоже, українська армія навчилася використовувати "музейні експонати" в бою, причому досить ефективно.

Як бачимо, Збройні сили України, крім західної зброї, можуть і використовують також наявне у власному розпорядженні озброєння. Раніше Новини.LIVE уже писали про те, що чудовою заміною західним далекобійним ракетам може стати український комплекс "Сапсан" (експортна назва "Грім-2"), розроблений на гроші інвесторів із Саудівської Аравії. Виявляється, українська військова промисловість може не тільки створювати нове, а й реанімувати старе — причому реанімувати, як показують удари по авіабазі в Енгельсі чи об'єкту в Таганрозі, досить успішно та ефективно.

ракети війна в Україні СРСР ЗСУ Дмитро Снєгирьов