Перл-Гарбор 2.0: як українські дрони змінюють правила війни

Удари по аеродромах стратегічної авіації, окрім прямих наслідків, мають багато непрямих. Можливо, не стільки помітних, але дуже важливих і з далекосяжними результатами.

Очевидні наслідки

Перше. Виведено з ладу мінімум два (а можливо, більше) стратегічні бомбардувальники Ту-95. Судячи з фото, опублікованих у мережі, одна з машин пошкоджена настільки (скручені у штопор лопаті двигунів), що навряд чи підлягає відновленню. З огляду на те, що будувалися вони ще за Радянського Союзу, запчастин для них немає. Два "стратеги" — це 16 ракет у залпі. Саме стільки вже не прилетить при наступному нальоті, тим більше, що росія має явні проблеми з носіями ракет.

Друге. Більшість літаків уже перебазовано на далекі північні аеродроми біля Мурманська. Є ще далі — у Сибіру і Далекому Сході. Відстань від північних баз до українського кордону — це майже межа дальності польоту ракет, які вони використовують. Значить, бомбардувальникам потрібно долетіти до районів пуску. Кожен зліт фіксує американська розвідка, передаючи дані Україні. Отже, українська ППО матиме більше часу підготуватися, а цивільні — сховатися в укриттях. Доведеться витрачати на ці польоти дорогоцінний моторесурс. Для того ж Ту-160, створеного знову ж таки за СРСР, коли ніхто не рахував гроші і не думав про економічність, година польоту обходиться в 64 людино-години підготовки. Серійне виробництво двигунів для нього припинено ще 1993 року.

Непрямі наслідки

Насправді, я не вірю у версію про те, що ударів по російських аеродромах було завдано за допомогою БпЛА "Стриж" (Ту-141). Це дуже старий виріб, який використовували переважно як повітряну мішень. Дуже помітний для радарів, до того ж, якщо російська ППО і має досвід щось збивати, то це саме такі літальні апарати. Жодних пристосувань для завдання ударів на "Стрижах" немає, а для того, щоб їх "модернізувати", потрібно, по суті, створити нові.

Тож, найімовірніше, удари здійснювалися якимись новими БпЛА. Може створеними в Україні, а може — отриманими від союзників.

Про що це свідчить? Про те, що зіткнулися дві технологічні епохи. Величезні стратегічні літаки з великою кількістю крилатих ракет на борту, призначені для глобального ядерного конфлікту, були виведені з ладу невеликими дронами з маленькою бойовою частиною. Вартість тих та інших — непорівнювана. Це якби маленький болт, кинутий у двигун, вивів би з ладу танк. Розмір перестав мати значення. Тепер важливі лише електроніка та малопомітність. Так само на початку Другої світової виявилося, що невеликі літаки, частково зроблені з дерева, здатні топити бойові кораблі колосальних розмірів.

Але ще важливіший інший наслідок. Український дрон подолав майже 650 кілометрів, ніби він летів над Антарктидою, не зустрічаючи жодної протидії. Це говорить про те, що російський повітряний простір або взагалі не прикритий ППО, або ця сама ППО його просто не помітила. Тут невідомо навіть, що гірше. Російське міноборони, за звичкою брехати, заявило, що безпілотники були збиті над аеродромом, а бомбардувальники пошкоджені їхніми уламками. Навіть якщо прийняти цю дурну версію за істину, то ППО таких об'єктів має бути глибоко ешелонована і не підпустити ворожі БпЛА на таку відстань, що їх доводиться збивати над базою.

Москва під ударом

Тепер візьміть циркуль, встроміть його в карту будь-де в районі Харкова і проведіть напівдугу по території росії радіусом в 650 кілометрів. Вийде, що майже вся європейська частина росії в зоні поразки ударними безпілотниками. Зокрема й столиця агресора — москва. Там повно об'єктів, по яких можна завдати ударів. Від будівель Міноборони чи Генштабу до військових аеродромів та баз. Нагадаю, що востаннє москву бомбили у червні 1943-го.

Взагалі по всій європейській частині таких об'єктів безліч і евакуювати їх або захистити практично неможливо. У росії відсутнє суцільне покриття ППО. Його банально не вистачає.

Доводиться перекидати установки із Сирії, знімати їх з охорони великих міст — було відомо, що частину дивізіонів з-під Петербурга і навіть Владивостока відправили до України. Там їх частково використовують для прикриття фронту та ближніх тилів, а комплекси С-300 для обстрілу українських міст. Нічого божевільнішого не можна навіть уявити.

Ну і насамкінець. Американці після ударів по російських аеродромах заявили, що Україна має на це повне право. Фактично, даючи зелене світло на повторні нальоти.