Останній старт: чому російські ракети виявилися вразливими від ЗСУ

Війна в України відкрила очі світові не лише на те, ким насправді є Російська Федерація, наскільки крихкі і недосконалі міжнародні закони та інституції, але й показала західному світові ефективність його зброї. Адже не секрет, що зброя випробується та вдосконалюється в бою. А Збройні сили України продемонстрували всі можливості і вразливі місця зброї, яку їм надають країни-партнери. Передусім найбільш яскраво здібності іноземних засобів захисту Сили оборони розкрили, захищаючи повітряний простір України.

Як вітчизняним ракетникам вдається показувати неймовірні результати у збитті ворожих повітряних  цілей, розбиралося Новини.LIVE.

Ворог засипав ракетами

За інформацією Командування Повітряних сил ЗСУ, в продовж 28 квітня — 5 червня поточного року російські окупанти випустили по території України 229 ракет різних класів та  435 дронів-камікадзе іранського походження типу Shahed-136І. При цьому із вказаної кількості було збито 179 ракет і 402 дрони.

Лише по столиці України у травні окупанти випустили 250 різних ракет і дронів. Зокрема, ворог спрямував у бік Києва 7 "Кинджалів", 13 "Іскандерів", 65 крилатих ракет морського та повітряного базування та 169 безпілотників. 

У контексті цього варто наголосити, що українським підрозділам ППО вдалося збити всі гіперзвукові ракети росіян типу "Кинджал". Цей факт став ледь не світовою сенсацією та, мов ніж, уразив ворога у серце самолюбства.

Чому падають "Кинджали"

Фахівці стверджують, що коефіцієнт збиття ворожих ракет суттєво збільшився після передачі українській стороні американських зенітно-ракетних комплексів Petriot.

"Наші західні партнери передали нам системи Petriot pac 3, а його попередник — Petriot pac 2, збивав цілі за рахунок вражаючих елементів. Тобто ракета підривалася біля об'єкту і знищувала його хмарою уламків", — розповідає нюанси ракетної справи військовий екмперт Дмитро Снєгирьов. 

Втім, додає він, гарантія збиття атакуючої ракети цим типом боєприпасу була на рівні 80%, що є достатньо високим показником у бойових застосуваннях  оскільки Petriot другого покоління показували взагалі 60% результат.

"Нам передали Petriot pac 3, що стало для росіян неприємною несподіванкою, оскільки ракета-перехоплювач влучає безпосередньо в атакуючу ракету. Отже за рахунок нових технологій відсоток ураження значно підвищився", — наголосив Снєгирьов. 

Перехвалений "Іскандер"

Всім відомо, що росіяни в гонитві за тим у кого, що є найкраще, видатні байкарі. У результаті доходить до того, що, крокуючи по життю з цим принципом, вони примудряються перехитрити самі себе.

"Я не виключаю, — припускає військовий експерт, — що російські "Іскандери" не відповідають розрекламованим тактико-технічним характеристикам". 

Зокрема, пояснює Снєгирьов, у фахівців виникають сумніви у здатності "Іскандерів" до маневрування на підльоті до цілі, сумніви, що вони оснащені засобами РЕБ тощо. 

"Тобто для загалу росіянами створювалася така собі мильна кулька, яка без свого практичного застосування лише своєю появою мала налякати країни Заходу. 
Така ж сама ситуація і з "Кинджалом", який вважали гіперзвуковим. Але він, власне, не гіперзвуковий, а його треба вважати аеробалістичним", — розкрив російський секрет Снєгирьов.

Тобто, наголосив він, можна казати, що технології переданих нам систем ППО виявилися вищими за тактико-технічні характеристики новітньої російської зброї, яку використовували окупанти.

До речі, зауважив військовий експерт, ще реально не вивчені можливості ЗРК SAMP-T. Його справжні здібності поки не розкриваються, але, слід розуміти, що він є серйозним конкурентом для Petriot

Багатошарове прикриття

Цікаво, що лише під час цієї війни і лише Збройним силам України при захисті неба вдалося поєднати те, що не мало ніколи поєднуватися: радянські системи ППО з їхніми американськими та європейськими, якщо можна так сказати, аналогами.

"У нас створена величезна ешелонована система забагато з "різношерстого" озброєння", — констатує факт речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат. 

Але, нажаль, додає він, і його недостатньо через те, що у нас немає авіаційних засобів. 

Якби у нас була авіація, пояснює Ігнат, то ми б могли менше витрачати наявних сил і засобів на протиповітряну оборону, як це робиться в Росії, США, де ППО прикриває стратегічні об'єкти, напрямки, аеродроми, а решту функцій ППО здійснюють винищувачі. 

"У нас є винищувачі, але вони вже застарілі для того, щоб прийняти сучасні виклики. До того ж озброєння на них застаріле", — скаржиться військовий.

Водночас Ігнат визнає, що в протистоянні з російськими ракетами найефективніше працюють саме сучасні зенітні ракетні системи, на які припадає понад 70% всіх відбиттів повітряних атак противника.

Мобільними вогневими групами вдається "приземлити" 10-15% повітряних цілей, а на  авіацію припадає приблизно 5-10% збитих ракет і дронів.

Як би там не було, а ворог, певно, розуміє, що господарем в українському небі йому вже ніколи не стати. Це видно, зокрема, з того, що російські військові літаки не наважуються залетіти в Україні далі лінії бойового зіткнення, бо за нею на них чекає неминуче знищення.