"Потрібні десятиліття на відновлення": як війна руйнує екологію півдня України?
На сьогодні вже зафіксовано понад 2 тисячі 200 випадків злочинів проти довкілля України, які сталися через агресію росії. Розв’язана рф війна завдала збитків довкіллю України на понад 1,35 трлн гривень.
Про це пише "Радіо свобода".
Потрібні десятиліття на відновлення
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко розповів, що на сьогодні вже зафіксовано понад 2 тисячі 200 випадків злочинів проти довкілля, які сталися через агресію росії.
"Якщо говорити безпосередньо, яким компонентам навколишнього середовища завдані збитки, то, в першу чергу, це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, збитки лісовим ресурсам, забруднення водних об’єктів безпосередньо Чорного й Азовського морів. Сюди я б додав також шкоду екосистемам взагалі та біорізноманіттю, тобто флорі та фауні", — зауважив посадовець.
Він переконаний, що для відновлення довкілля знадобиться не одне десятиліття.
"Якщо говорити про відновлення лісів, щоб виростити дерева, які пошкоджені, спалені, то це 30-20 років в середньому. Забруднення ґрунтів, наприклад хімічними речовинами, внаслідок вибухів, ведення активний бойових дій, тут питання стоїть про відновлення цих ґрунтів і дуже складне. Тому, що, на превеликий жаль, величезна територія нашої країни або перебувала під окупацією, або в зоні активний бойових дій. Тобто величезна кількість земельних ділянок забруднена безпосередньо цими хімічними речовинами", — зазначив Федоренко.
Він каже, що у міністерстві зараз працюють над створенням плану відновлення довкілля після закінчення війни.
"Відновлення водних об’єктів, природно-заповідного фонду, лісових ресурсів, земельних ділянок є ключовим і входить до плану відновлення нашої країни. Я сподіваюсь, завдяки нашим збройним силам, ми зможемо скоро приступити до його реалізації", — зауважив посадовець.
Також через війну можуть загостритися проблеми з доступом до питної води в Україні, розповів заступник міністра.
"З початку повномасштабного вторгнення обстрілювали або зруйнували понад 500 водних об’єктів. Тобто це гідротехнічні споруди, інші об’єкти, водосховища. Ми з вами були свідками обстрілів, руйнування дамб", – зазначив Федоренко.
Наслідки російського ракетного удару по гідротехнічному об'єкту Кривого Рогу, 14 вересня 2022 року.
Що під загрозою зникнення?
Заступник міністра повідомив, що через війну під загрозою зникнення опинилося майже 700 видів тварин і понад 800 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної книги.
"Не можна оцінити в грошовому еквіваленті, наприклад зміну місць міграції птахів. Можливо тисячами років у них були певні маршрути, вони осідали, перебували на цих територіях. Внаслідок ведення бойових дій, вибухів, загибелі тварин, птахів вони змінюють місця", — розповів він.
Лелека поруч із частиною реактивного снаряда залпового вогню. Село Кухарі Київської області, Україна, 19 квітня 2022 року.
"Якщо ми говоримо про південь країни, то жахлива ситуація та вплив війни на дельфінів. По всьому чорноморському узбережжю, по кордонах країн, які мають вихід до Чорного моря, було знайдено до 1000 мертвих тварин. І ця кількість може збільшуватися", — наголосив заступник міністра Федоренко.
Крім того, посадовець повідомив, що на сьогодні пошкоджені чи під загрозою знищення перебувають близько 800 природоохоронних територій.
"Серед них 10 національних природних парків, 8 природних заповідників, 2 біосферні заповідники. Під загрозою знищення також перебувають і Рамсарські угіддя, тобто це водні угіддя, з територією близько 600 тисяч гектарів. Це величезна територія. Вважаючи, що ці об’єкти входять до смарагдової мережі, вона визначена на території всієї Європи, ми можемо говорити про вплив не лише на українське довкілля, а вже і в загальноєвропейському масштабі", — зазначив Федоренко.
Ситуація на Запоріжжі: "отруєна вода та зміна мікроклімату"
Голова ГО "Екосенс" із Запоріжжя Тетяна Жавжарова зазначила, що вплив війни на екологічну безпеку запорізького регіону є суттєвим і матиме тривалі наслідки.
"Кожен обстріл, кожен вибух — відбувається зараження ґрунтів, водойм, повітря рештками спалення паливних матеріалів. Це не просто вибухівка, але й паливо, детонатори, тож відбувається забруднення хімічними сполуками. Перш за все, важкими металами, свинцем", — каже вона.
Знищений російський міномет на базі УРАЛу поблизу села Іванівка Херсонської області.
"Ми знаємо, що сполуки свинцю накопичуються у ґрунті, у рослинах і також в організмі людини та негативно впливають на розумовий розвиток, стан кісткової системи, увагу. На жаль, сполуки свинцю лишатимуться в організмі й надалі, тож ми матимемо забруднення їжі, якщо будемо надалі намагатися вирощувати на тих полях, де відбуваються зараз військові дії", — пояснила експертка.
Також екологиня розповіла про наслідки для Азовського моря.
"На території Запорізької області є саме те Азовське море, в якому зараз тонуть кораблі. Але крім військових успіхів, на жаль, все це має надзвичайно негативний вплив на екосистему. Море, перш за все, не просто джерело для риболовлі, але це все-таки екосистема. Всі приазовські парки розташовані на березі заповідних зон Запорізької області, на території Приазов'я, де зараз відбуваються військові дії. На жаль, якраз всі лісосмуги, степи абсолютно понівечені рештками військової техніки, вибухівки, різних одноразових матеріалів, які приносять із собою окупанти", — зауважила Жавжарова.
Херсонщина: "удар по тваринному світу"
Керівник громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк розповів, у чому полягає особливість природного середовища Херсонської області.
"Тут є Асканія Нова — це досі найвідоміший заповідник в Європі. Це місце, де власне Сиваш, Чорноморський заповідник, острів Джарилгач і всі ці водно-болотні угіддя на півдні Херсонщини, це місце одне з найважливіших для птахів центральної та північної Європи. Влітку тут найбільша колонія птахів. Восени тут найбільше скупчення птахів на еміграцію. Частина з них не відлітає та взимку тут найбільше скупчення птахів на зимівлі. Від того, наскільки збережена, спокійна територія, залежить доля мільйонів птахів від Африки до Скандинавії", — розповів еколог.
За його словами, побудова укріплювальних споруд впливає на тваринний світ регіону.
"Це, в першу чергу, окопи та багато наземних тварин не готові до того, щоб вилазити по стінках окопів. Ті ж самі сліпаки, інші, було багато повідомлень про знахідки в окопах сірого хом'яка – це дуже рідкісний вид, гордість Херсонщини. Є відео, як солдати, випускають його з окопів, куди він потрапляв. Але, на жаль, є фотографії, де російські солдати його просто повбивали та повісили на дереві навколо окопів як прикраси", — зауважив Василюк.
Аскані-Нова на Херсонщині, архівне фото.
Він вважає, що на деяких ділянках землі у південному регіоні ґрунт може бути настільки забруднений, що для сільського господарства його використовувати буде неприпустимо.
"Хімічні продукти від боєприпасів в тому числі містять сірку, коли сполучаються з водою, утворюється сірчана кислота, а де візьметься вода? Дощ, сніг, туман, роса, просто в спекотний день парує земля й от вам вже вода. Місце, де відбувся вибух, точно контактуватиме з водою. там утворюється кислота та просто випалює ці ґрунтові організми, завдяки яким ми маємо ґрунт", — каже експерт.
Він додав, коли кажуть про війну, є з радянських часів метафора, що це випалена земля, то вона не вогнем випалена, як багато хто думає. В реальності вона випалена кислотою там, де були найбільш запеклі бойові дії. Херсонщині дісталася теж значна частина цих подій на межі з Дніпропетровщиною, Миколаївщиною.
Експерт розповів, що після Першої світової війни у Франції заборонили використання деяких ділянок землі, ця заборона триває досі.
"Я думаю, що деякі ділянки на Харківщині, Донеччині, Запорізькій, Херсонській області, швидше за все, їм пророкуватимуть таку саму долю", — припустив Василюк.
Нагадаємо, раніше експерти заявили, що українській природі потрібні будуть десятиліття для відновлення після війни з росією. Про масштаби наслідків для навколишнього середовища наразі можна лише здогадуватися. За даними Мінприроди України, внаслідок війни вже пошкоджено понад мільйон гектарів природно-заповідного фонду. Катастрофа посилюється кожним вибухом, а також нерозірваними боєприпасами, мінами чи уламками військової техніки.
Читайте Новини.live!