На що здатні іноземні МіГи, або Як народжується авіакоаліція

Згідно з відкритими даними, станом на початок широкомасштабного російського вторгнення Збройні сили України мали у своєму розпорядженні близько 100 бойових літаків, тоді як російська сторона — майже півтори тисячі бойових літаків.

Для захисту від російського агресора Україні вкрай потрібні винищувачі. Наполегливі розмови української сторони про необхідність отримання цієї зброї від західних партнерів точаться з різною інтенсивністю давно.

Ці літаки насамперед можуть виконувати дві важливі функції: бути складовою системи ППО та посилювати системи протиповітряної оборони для перехоплення і знищення повітряних цілей; для прикриття з повітря оборонних і наступальних дій наземних військ. І якщо до отримання американських літаків нам, відверто кажучи, ще далеко, то чергова партія радянських зразків ось-ось має надійти з боку принаймні двох колишніх членів радянського табору.

Що це за машини і як вони допоможуть на полі бою, Новини.LIVE спробували розібратися.

Арсенал партнерів

Найближчими тижнями Україна отримає 33 літака МіГ-29 від партнерів з Польщі й Словаччини. При цьому 13 літаків нам готові передати Міністерство оборони Словаччина та ще 20 — оборонне відомство Польщі. Слід зауважити, що на озброєнні останньої перебуває 28 аналогічних повітряних суден.

Рішення урядів цих двох країн свідчить про формування нової авіаційної коаліції. А створення такої дозволить нам якісно змінити ситуацію в повітрі на фронті, де наразі намагається домінувати рф.

На переконання радника міністра оборони України Юрія Сака, Болгарія у питанні допомоги Україні літаками має взяти приклад з Польщі та Словаччини. Адже достименно відомо, що у неї на озброєнні є щонайменше 12 винищувачів МіГ-29.

Що являють собою польські та словацькі літаки

Свого часу МіГ-29 були отримані Польщею від Чехії та Німеччини й модернізовані під стандарти НАТО. Мовиться про перемасштабування показників у радіонавігаційному обладнанні, системах зв'язку та розпізнавання "свій-чужий".

Примітно, що 15 польських літаків МіГ-29 впродовж 2011-2014 років пройшли модернізацію, у проведенні якої допомагав Ізраїль.

Тоді було удосконалено систему позиціонування, бортовий комп’ютер для передопераційного та післяопераційного планування та зміни в оснащенні кабіни — установку HUD-дисплею та багатофункціонального індикатора 5x4.

Крім того, на озброєнні у Словаччині перебували 11 радянських літаків-винищувачів. Імовірно, мова йде про МіГ-29AS. Всі вони також пройшли модернізацію для використання західного сучасного озброєння.

Зокрема, відомо, що США вивчали, чи можуть ракети класу "повітря-повітря" середньої дальності AIM-120 бути встановлені на наявні у ПС ЗСУ винищувачі МіГ-29. Такі ракети використовуються саме на моделях літаків НАТО типу F-16. Максимальна їхня дальність ураження цілі становить близько 160 км залежно від модифікації боєприпасу.

Навіщо нам радянський "мотлох"

Не варто шукати "зраду" у передачі Україні винищувачів радянського зразку, а не більш сучасної крилатої техніки НАТО.

"Ключовою причиною цьому є не міфічне "небажання розізлити рф", а об’єктивні фактори — такі як питання логістики, наявність ремонтних баз, запчастин тощо і терміни навчання пілотів", — коментує ситуацію військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

За його словами, для того, щоб опанувати літаки НАТО, ті ж польські пілоти тренувались протягом 3-4 років. А за стандартами Королівських повітряних сил Британії, термін навчання екіпажу становить до 2 років.

Натомість нагадав військовий аналітик, щоб оволодіти навичками пілотування модернізованих МіГів, українським пілотам потрібно набагато менше часу, плюс наші авіатехніки вже вміють їх обслуговувати. А це значно прискорить посилення повітряної компоненти ЗСУ.

До того ж, звертає увагу Снєгирьов, питання передачі Україні польських і словацьких МіГів варто розглядати у комплексі з іншими рішеннями міністерств оборони країн-союзників, закріпленими під час зустрічі в Рамштайні 16 березня 2023 року. Йдеться, зокрема, про постачання Україні нових авіаційних засобів ураження.

Паралельно також вирішуються питання інструктажу українських пілотів у США та Польщі, питання логістики, побудови ремонтних баз, постачання комплектуючих, навчання техніків тощо. Очевидно, що усі ці заходи мають діяти в комплексі.

Таким чином, цілком очевидно, що будь-яка військова допомога у повітряній компоненті дозволить покращити розклад сил на українському фронті.

А між тим варто нагадати, що Польща вдруге намагається стати "застрільником" створення військово-технічної коаліції для надання зброї Україні.

Раніше — у січні цього року, вона випередила своїх колег у питанні надання нам танків Leopard 2, оголосивши про свою готовність без згоди Німеччини першою надати їх Україні.

Зараз Польща намагається так само простимулювати Берлін у "льотному питанні", інтенсивно утворюючи своєрідну коаліцію і запрошуючи до неї своїм прикладом держави, які можуть і готові поділитися з Україною літаками.