"Ми віддамо тебе військовим, і вони переїдуть тебе танком". Історії херсонців, які залишались у місті протягом всієї окупації

Історії херсонців, які залишались в місті протягом всієї окупації
Багато людей не залишили Херсон навіть попри тимчасову окупацію / Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko/File Photo

Багато жителів Херсона залишались в місті протягом всієї окупації. Хтось був волонтером, хтось допомагав переселенцям, а хтось ставав партизаном. Але кожен з цих людей наближав звільнення міста від російських окупантів як міг.

На відео, яке опублікував проєкт "Український Свідок",  жителі Херсона, які пережили всю або майже всю окупацію російськими військами. 

Читайте також:

Деталі

Партизан, учасник руху опору — вистежував колаборантів та знищував їх. Він починав свою діяльність як волонтер, допомагав літнім людям та українським військовим. Коли в місто зайшли росіяни, то він та його спільники стали шукати зв’язок із військовими ЗСУ та українськими спецслужбами. На рахунку групи — троє знищених колаборантів.

Чоловік розповів про погляди росіян та російських військових.

"Це необільшовики. В їхній голові — Сталін, перемішаний із православ’ям. Історію своєї країни ці люди знають дуже вибірково", — каже учасник руху опору.

Також він згадав полон та способи, якими окупанти катували полонених: застосовували електричний струм, били трубами, морили голодом та не давали спати.

Під час перебування в полоні чоловік втратив 20 кілограмів ваги. Його лякали тим, що "відріжуть голову" та "віддадуть військовим, щоб вони переїхали його танком". Врешті-решт, чоловіка відпустив один з працівників ФСБ, з яким той знайшов спільну мову. Партизан провів у в’язниці ФСБ 75 днів. 

Владислав Недоступ — боєць ТРО, також учасник руху опору. Протягом всієї окупації передавав українській стороні дані про переміщення російської техніки. Зміг уникнути арешту ФСБ.

"Я здоровий тип з животом, який постійно посміхається. Про мене не скажеш, що я бойова одиниця руху опору", — сміється він.

"В русі опору брала участь величезна кількість людей, — розповів чоловік. — Я цим приємно шокований".

Анастасія Рибальченко, нині — адміністраторка центру переселенців, допомагала цивільним евакуюватись з Херсонської області. Жінка не припиняла своєї діяльності, навіть попри тиск з боку окупаційної влади. Через готель, в якому Анастасія розміщувала біженців, за 9 місяців пройшло близько п'яти тисяч людей.

Жінка розповіла, як вони з чоловіком ховали український прапор: у робу, в пакет, а потім під холодильник в підвалі. Бо росіяни проводили обшуки постійно.

Артем Колдирев — кухар готелю для біженців, який до 24 лютого 8 років проживав в так званій "ДНР". У січні 2022 року переїхав до Маріуполя. В березні-місяці пішки прийшов із Маріуполя до Херсона. Переховувався в "Азовсталі", потім в драмтеатрі. Пішов звідти за дві години до авіанальоту. Під час окупації ховався від загарбників, аби його не мобілізували воювати проти України.

Катерина Цимбалюк — волонтерка, яка допомагає літнім людям. Разом з чоловіком на донати купує продуктові набори та ліки, розвозить їх маломобільним людям.

"Ми щасливі, — каже жінка. — Ми якось впораємось без світла, без води. Бо головне — це воля".

Зазначимо, Херсон було звільнено Збройними силами України 11 листопада. Місто перебувало під окупацією майже 9 місяців.

Нагадаємо, днями росіяни атакували Херсон. Загарбники влучили по суднобудівному заводу, є постраждалий.

Україна окупанти Херсон окупація війна