Чи знищить саміт у Джидді контрнаступ і військову допомогу Україні

Саудівський саміт 5-6 серпня, який був присвячений урегулюванню російсько-українського військового конфлікту, зайнявся найперше політичною складовою процесу. Та чи вплинуть мирні ініціативи на воєнні дії — питання, яке залишається відкритим, що й викликало хвилю чуток та маніпуляцій. Про це — у сьогоднішньому матеріалі.

Чи може саудівська зустріч зупинити війну

Усі військові підсумки саміту в Саудівській Аравії варто розділити на дві великі частини. Перша — це контрнаступ Збройних сил України, або, якщо говорити ширше, воєнні дії на фронті в цілому. Після представницької міжнародної зустрічі в Джидді з'явилися версії (імовірно, запущені Росією) про те, що у зв'язку із початком мирного переговірного процесу бойові дії буде зупинено. Йшлося, звісно ж, насамперед про контрнаступ Збройних сил України, який на момент саудівського саміту почав досягати певного успіху.

Відомий військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, запевнив, що це неможливо з кількох не пов'язаних між собою причин. По-перше, на саміті була присутня лише одна із двох сторін конфлікту — Україна. Делегації Російської Федерації в Джидді не було, тож про зупинення бойових дій з боку країни-агресора не могло йтись у принципі. А припинення війни в односторонньому порядку Україною означатиме поразку і капітуляцію. На що уже не може піти не тільки Україна, а й західні партнери, які витратили на підтримку Сил оборони України величезні кошти.

По-друге, сам цей гіпотетичний процес є досить складним і тривалим. Петро Черник нагадав, що Сполучені Штати Америки, перед тим як припинити військову операцію в Афганістані, були змушені провести довгі переговори із "Талібаном". Тож одномоментно зупинити війну за рішенням навіть впливового міжнародного саміту неможливо з об'єктивних причин.

Таким чином, жодні політичні рішення і домовленості учасників саудівської зустрічі жодним чином не вплинуть на контрнаступ Збройних сил України. Українська армія продовжить наступати й оборонятися після саміту в Джидді так само, як і до цього. Бо, підкреслив Черник, саме успіх Сил оборони України має стати органічною складовою майбутніх гіпотетичних переговорів з Росією, в якому б форматі вони не відбувалися. А, значить, без військової звитяги політичне урегулювання буде неможливе.

Зменшення військової допомоги? Навпаки!

Друга частина — це процес військової допомоги. І тут також варто сказати про спроби російської пропаганди отримати хоч якийсь плюс від заходу, на якому делегація країни-агресора не була представлена. Зокрема, після саміту в Джидді почали розганяти тему можливого зменшення обсягів військової допомоги Україні — мовляв, справа йде до мирного урегулювання конфлікту, тож навіщо продовжувати витрачатися, до того ж, західні суспільства усе менше підтримують фінансування процесу переозброєння української армії, яке (переозброєння) обходиться у дзвінку копієчку.

Петро Черник зазначив у своєму коментарі, що в царині західної військової допомоги переживати українцям особливих причин немає. Тут є кілька показових моментів, які підтверджують продовження постачання зброї ЗСУ навіть попри усі мирні ініціативи, з чийого боку вони б не лунали.

По-перше, як уже було сказано, мирні переговори мають мати підґрунтя у вигляді сильної, твердої позиції Збройних сил України. Навіть якщо це не буде звільненням усіх окупованих територій (бо в такому випадку вести переговори уже треба буде не про мир, а щодо інших питань, зокрема репарацій), у будь-якому випадку переговори мають бути розпочаті для України з позиції сили. А для цього потрібне постійне поповнення озброєння та боєприпасів. Тож зупинити чи навіть зменшити обсяги допомоги неможливо.

Фінансова вигода Заходу

По-друге, наголосив полковник ЗСУ, та військова допомога, яка надходить до України — вона уже надходить не зі складів, а із підприємств. Так, у Сполучених Штатах Америки було відновлено випуск легендарних переносних зенітно-ракетних комплексів FIM-92 Stinger. І не тільки у США промисловість почала працювати на обслуговування українських військових потреб — так, військові заводи з продукцією для ЗСУ запрацювали у країнах ЄС (Болгарії та Румунії). Зупиняти зараз цей велетенський механізм, який уже запрацював чи ось-ось запрацює на повну потужність — це буде ще більший удар по економіці відповідних країн, ніж витрати на допомогу Україні.

Як це не банально прозвучить, але запобіжником на випадок якогось гіпотетичного політичного розвороту Заходу щодо України уже стала фінансова вигода військово-промислових комплексів західних країн. Там, де політична доцільність (наприклад, перед виборами у США) може теоретично зіграти проти нас — влада не зможе не зважати на економічні переваги для власного ВПК від цього несподіваного імпульсу у вигляді російсько-української війни.

Тож, підкреслив експерт, жодні політичні рішення, які могли бути ухвалені на саміті в Джидді, не зупинять війну, власне, контрнаступ Збройних сил України. Це і неможливо, і невигідно — Заходу перш за все. А обсяг військової допомоги не те що не зменшиться, він з великою імовірністю навіть зросте. Саме для того, аби, забезпечивши перевагу України на фронті, змусити Росію до переговорів і припинення війни — на умовах демократичного світу та з дотриманням норм міжнародного права.

Військово-політичний механізм, запущений на Заході на підтримку України, може зупинити лише одне — перемога ЗСУ над російськими окупантами. Або така мирна угода, яка влаштує передусім нашу країну. На жодні поступки на театрі воєнних дій Росії не варто очікувати. Війна (і військова допомога) триватиме до перемоги України — військовим чи дипломатичним шляхом вона буде здобута. В Джидді цього не сталося, значить, бойові дії триватимуть і надалі, а Захід і надалі постачатиме Україні озброєння і боєприпаси.