Близько 80 жертв і два "довічні": що відомо про ангарського маніяка, який проситься воювати в Україну

Серійний вбивця і ґвалтівник Михайло Попков, відомий як "Ангарський маніяк", заявив, що хотів би завербуватися до ПВК "Вагнер" і взяти участь у військових діях в Україні. На сьогодні маніяка бентежить лише те, що в окопах може бути холодно.

"Якщо реально виходити, об'єктивно, чесно, протягнути б ще січень-лютий, самі морози. Для мене морози — це найгірше. Я б навіть не замислюючись погодився. Просто після теплого приміщення опинитися в холодній траншеї... На скільки там людини вистачить? Я можу сумніватися чи не сумніватися — це пів справи. Але ж мені може ніхто й не запропонувати", — цитує інтерв'ю маніяка ДТРК "Іркутськ" російське опозиційне видання "Медуза".

Незабаром після того, як висловлювання серійного вбивці привернуло увагу російських та закордонних ЗМІ, інтерв'ю Попкова зникло із сайту та групи VK ДТРК "Іркутськ". Розповідаємо, хто такий "Ангарський маніяк" та чому його інтерв'ю спричинило такий інтерес у широкої аудиторії.

Другий Чикатило

На рахунку Михайла Попкова 80 доведених убивств, скоєних з особливою жорстокістю, і три замахи на вбивство. Маніяк орудував протягом 18 років, залишаючись неспійманим завдяки недбалості російських правоохоронних органів.

Попков народився у 1964 році в Норильську (Красноярський край, рф). У 1990-х роках він працював оперативним черговим у відділенні міліції у місті Ангарськ (Іркутська область), звідки звільнився у 1998 році на посаді молодшого лейтенанта.

Період роботи Попкова у міліції збігся із серією нерозкритих вбивств. З 1994 по 2000 роки в Ангарську та його околицях було знайдено 26 понівечених тіл жінок віком від 15 до 28 років. Ще три жертви були знайдені смертельно пораненими і згодом померли у лікарні.

Майже всі жертви перед смертю зазнали сексуального насильства. Найчастіше маніяк завдавав їм множинні удари колючими предметами — сокирою, ножем, викруткою. В однієї з жертв убивця вирізав серце і забрав його із собою. Інша була задушена шарфом і понівечена вже після смерті.

Як з'ясувалося пізніше, насправді жертв нападу маніяка було набагато більше, проте розслідування велося вкрай недбало. Так, одна з жертв, неповнолітня дівчина, яка зазнала зґвалтування в січні 1998 року, розповіла, що на неї напав водій міліцейської машини, який запропонував її підвезти. Кримінальну справу було порушено лише через пів року — після неодноразових скарг матері дівчини. На пізнанні дівчина вказала на старшого сержанта Ангарського УВС, проте справа так і залишилася нерозкритою.

Арешт і визнання

Закриту кримінальну справу було поновлено лише у 2012 році. ДНК-експертиза встановила, що біологічні рідини, які були залишені на тілах жертв, належать колишньому працівнику міліції Михайлу Попкову, який брав участь у попередніх розслідуваннях.

На той час Попков, який звільнився з міліції, встиг попрацювати в приватному охоронному агентстві, а потім звільнитися і звідти. На момент арешту маніяк підробляв копанням могил на цвинтарі та перегоном машин з Далекого Сходу. Михайла Попкова було заарештовано 23 липня 2012 року за підозрою у вбивстві та зґвалтуванні трьох жінок. Під час допиту він зізнався ще у десятках убивств.

На початку 2015 року суд засудив маніяка до довічного ув'язнення в колонії особливого режиму за 22 скоєні вбивства та два замахи на вбивство. Після винесення вироку Попков зізнався ще у 59 вбивствах, і слідчі відкрили нову справу. При цьому експертиза дійшла висновку, що вбивця є повністю осудним і не страждає ні на хронічні, ні на тимчасові психічні розлади. Сам Попков пояснював свій потяг до вбивств і зґвалтувань тим, що він страждає на імпотенцію.

Два довічні ув'язнення

Спочатку ангарський маніяк утримувався в сумнозвісному "Чорному дельфіні" в Оренбурзькій області — найбільшій колонії суворого режиму для довічно засуджених у росії. У 2020 році його етапували до Торбеєвського централу в Мордовії, де Попков зізнався ще у двох вбивствах. Як повідомляють російські ЗМІ, маніяк розповів, що до нього нібито приїжджали "гіпнотизери" й "активували йому пам'ять", після чого він написав явки з повинною.

На цей час Попков засуджений до двох довічних ув'язнень. Проте якщо він справді захоче завербуватися до ПВК "Вагнер", то потенційний шанс він має. За даними пермських правозахисників, останнім часом емісари Пригожина відвідали щонайменше одну колонію суворого режиму, де утримуються довічно ув'язнені, — "Білий лебідь" у Солікамську.

Інші відомі злочинці, які воювали у ПВК "Вагнер"

Також на початку січня російські ЗМІ повідомляли про те, що за чотири місяці під Бахмутом загинули як мінімум чотири кримінальні авторитети, які воювали у складі ПВК "Вагнер":

— Сергій "Макс" Максименко, лідер пензенського ОЗУ, відбував 25 років позбавлення волі в одній із мордовських колоній;

— Олег "Колобок" ("Ташай") Дзарахохов, кілер осетинської банди "Джако", відбував 19 років позбавлення волі;

— Ігор Куск, лідер нижньокамської банди "Кусковських", відбував 23 роки позбавлення волі за вбивства та організацію ОЗУ;

— Андрій Бережних, лідер саратівських кілерів, відбував 25-річний вирок за те, що у 2012 році з використанням гранатомету підірвав офіс місцевого телеканалу.

Нагадаємо, за даними американських аналітиків, станом на грудень ПВК "Вагнер" завербував близько 40 тисяч в'язнів.